Яке ваше ставлення до сенсорної депривації та сенсорних ігор?

Як на мене, це одні з найцікавіших і найглибших практик у темі.
Саме через них можна відчути справжній зв’язок і довіру між верхом і низом.

У мене був невеликий досвід у реалі, до інтиму не доходило, я тоді ще тільки починав і не хотів поспішати.
Мені просто пощастило, бо одна хороша подруга теж цікавилась темою і мала цікавість до нижньої ролі.
Все сталося випадково, якось заговорили про це, і я запропонував спробувати.

Тривало це недовго, вона виїхала з України з батьками, а я тоді вже був невиїзний. Зараз вона вже має хлопця.

Але от що мені запамʼяталося тоді, навіть без великого досвіду я зрозумів, наскільки сильно сенсорна депривація і сенсорні ігри можуть зблизити двох людей.
Коли нижня нічого не бачить, не знає, що буде далі, в цей момент вона просто віддає себе повністю.
Ти відчуваєш, як кожен дотик, кожен подих, стають сигналом.
Між вами ніби зникає все зайве, лишається тільки відчуття і контакт.

Для мене це не просто якась гра, це про взаємну довіру.

Все, що я тут написав, це чисто моє бачення, засноване на особистому досвіді.
Його небагато, можна сказати, мінімальний.
Просто ділюся тим, як я сам сприймаю ці практики і що для мене в них найголовніше. IMG_3656IMG_3657